Човен Любові

17-10-2011

Після літніх канікул відновилися зустрічі спільноти "Човен любові".

files/mix/vira i svitlo tabir/Izobrazhenie 127.jpg

files/mix/vira i svitlo tabir/Izobrazhenie 134.jpg

files/mix/vira i svitlo tabir/Izobrazhenie 131.jpg

files/mix/vira i svitlo tabir/Izobrazhenie 130.jpg

 

ПОКЛИКАННЯ «ВІРИ І СВІТЛА»

«Віра і Світло» ̶ це рух спільнот. У центрі цього руху є особи, тією чи іншою мірою розумово неповносправні (діти, підлітки, дорослі), навколо яких згуртовуються члени їх родин та приятелі, здебільшого молоді люди. У кожну спільноту входить капелан.

 

«Віра і Світло» дає можливість розумово неповносправним особам визнання їх особистості і використання своїх дарів та віднайдення радості дружби.

 

«Віра і Світло» підтримує батьків у випробуваннях та допомагає їм більше цінувати внутрішню красу їх дітей. В свою чергу дехто з батьків стає джерелом сили та допомоги іншим батькам, які пригнічені стражданнями та щоденними труднощами.

 

Брати та сестри розумово неповносправних осіб покликані пізнати, що неповносправна особа може стати джерелом життя та єдності; і хоча ця людина вносить безлад у звичний хід життя, вона здатна  також змінити та покращити його.

 

Завдяки неповносправній особі приятелі також починають розуміти, що є інший світ, світ відмінний від того, де все вимірюється змаганням, грошима та успіхом; ті, хто є слабкими та убогими запрошують у світ ніжності та вірності, слухання та віри.

 

Для капеланів «Віра і Світло» дає можливість заново відкрити суть Євангелії, Доброї Новини Ісуса Христа, виголошеної убогим і найменшим, і знайти в ній джерело відновлення для свого служіння.

 

Спільноти «Віри і Світла» не є об'єднаннями, де особи мешкають разом, це спільноти, члени яких зустрічаються принаймні раз в місяць і зав’язують все тісніші дружні стосунки, ділячись радощами і труднощами, спільно святкуючи, молячись, приймаючи Святе Причастя та здійснюючи інші релігійні обряди. Такі спільноти зазвичай складаються з близько тридцятьох осіб.

 

 

1. Спільнота зустрічі

На кожній зустрічі ми спілкуємося, слухаємо та розмовляємо. Важливо створити особисті стосунки, через які ми відкриваємо страждання та обдарування іншої особи, коли ближче пізнаємо один одного. Ділення у малих групах дозволяє кожному виразити себе через слово чи інші форми спілкування, наприклад, малювання, моделювання, міміку чи жести. Так ми прагнемо бути разом, допомагаючи один одному у труднощах, прагнемо підтримувати, заохочувати і відповідати на потреби кожної особи. Через дружбу, народжену у ніжності та вірності, ми стаємо один для одного символами Божої любові.

 

2. Спільнота святкування

З вірної дружби виникає особлива радість, яка є ознакою, притаманною спільнотам «Віри і Світла». Це Бог кличе нас гуртуватись та дозволяє відкрити заповіт, який нас об'єднує: ми вже не самі. Під час зустрічі ми переживаємо моменти радості, коли ми спільно співаємо, танцюємо, споживаємо їжу. Часом у святковий день ми запрошуємо гостей, які зворушені дивовижною здатністю неповносправних осіб створювати радісну атмосферу. У такі хвилини неповносправні особи часто виглядають менш неповносправними, ніж інші, оскільки їх не сковують умовності, вони не бояться того, що подумають про них інші. Неповносправна особа вміє жити просто, теперішньою хвилиною: завдяки своїй покорі та чистоті вона природно схильна до спільного святкування.

Проте у спільноті не можна забувати і про тих, котрі залишаються осторонь святкування, замкнутих у власному смутку та власних страхах. Вони так само мають своє місце у серці «Віри і Світла». Вони заслуговують на особливу увагу, завдяки котрій поступово пізнають ту радість і мир, якими нас прийшов обдарувати Ісус, навіть коли труднощі та болі не відходять.

 

3. Спільнота молитви

Ісус прийшов голосити Благу Вість убогим. Отець їх полюбив. Ісус віддає життя за Своє стадо. Він годує їх Своїм Тілом. Ісус присутній у нашому зібранні та у нашому святкуванні. Він допомагає жити у спільноті з любов’ю та вірністю. Ми в особливий спосіб зустрічаємося з Ним у молитві, у святкуванні Євхаристії і в інших формах релігійних обрядів.

 

4. Спільнота дружби та вірності

Дружба зміцнюється завдяки присутності та часу, проведеному разом. Поміж зустрічами  щомісяця члени спільноти проводять час у менших групах або ж сам-на-сам. Вони діляться подіями з життя, страхами, мріями, надіями, молитвою, радістю, служінням з іншими, трапезою та іншими заняттями, якими разом займаються друзі. Це «час вірності», так званий «четвертий час».

 

5. Спільнота вкорінення та інтеграції

Неповносправні особи відіграють важливу роль у спільноті, суспільстві та Церкві. Щоб розкривати свої дари і зростати, як особи, вони мають брати участь у цих спільнотах, давати та отримувати.

«Але члени тіла, що здаються слабіші, значно більше потрібні. А тим, що вважаємо їх за зовсім не шановані в тілі, таким честь найбільшу приносимо…» (1 Кор. 12, 22-23).

 

«Віра і Світло» дбає про інтеграцію своїх спільнот та їхніх членів у життя більшої сім’ї «Віри і Світла», суспільства, Церкви, християнських спільнот, парафій тощо.

 

Це покликання вкорінення, яке є в серці кожної особи та кожної спільноти, допомагає також пізнати екуменічне покликання та місію.

 

Сьогодні спільноти «Віри і Світла» вкорінені у різних християнських традиціях: католицькій, православній, англіканській, протестантській. Найчастіше члени спільноти належать до однієї церкви. Проте деякі спільноти є міжконфесійними.

 

Християни різних конфесій покликані віднайти глибоке вираження своєї віри та любові до Ісуса у лоні Церкви. Під час зустрічей спільноти вони шукають шляхи спільного поклоніння, об’єднані як брати і сестри у Христі.

 

Усі ми покликані віднайти та з радістю пізнати справжні християнські цінності, джерело яких криється у нашій спільній спадщині.

«Віра і Світло» вважає, що особа слабка і неповносправна може стати джерелом єдності у суспільстві та у кожній Церкві, а також між Церквами і націями.

 

У сім’ях, де панує постійна незгода, примирення часто приходить після серйозної кризи. Образи забуваються, а неприємні почуття розвіюються. Сопричастя у Христі готує воскресіння у заново віднайденій братній любові. Отже, це може трапитись і між християнами різних конфесій, які об’єднуються навколо найслабшої і найбільш відкиненої особи, життя якої може бути під загрозою.

 

Брак смиренності та простоти серця є серйозною перешкодою для сопричастя християн. Особи розумово неповносправні лише самим випромінюванням своєї убогості ведуть християн різних конфесій до блаженства убогих серцем і таким чином вони можуть наново відкрити Дух Господній.

ХАРТІЯ РУХУ «ВІРА І СВІТЛО» 

Назад

Архів новин

08-01-2012 Вертеп
03-05-2011 TOTUS TUUS