Великоднє привітання пароха

08-04-2018

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

 

  Велично на душі, коли сонячні промені весни, торкаючись землі, і всього, що на ній,  оживляють і наповнюють життєдайної сили землю, кожну рослинку, деревину, кожну грудку землі. І як би войовничо не боронилась холодна пора  мусить відступити справедливості - їй на зміну приходить життєдайна пора весни. Благо, коли вміємо тішитись кожною хвилиною життя, коли серце повне подяки Господеві за радісні пережиття і запевнення, що Він з нами щохвилі як ми Йому довіряємо. Ідилія почуттів!

  Переживши довгий час Великого Посту, час духовного оновлення, ідемо своїми думками за Страдником, який двигає на Голготу свій хрест. Сповнюємося жалем та неспокоєм від трагізму подій, на зразок страху самих учнів Христових, які перейнялися страстями Христовими. Перемагаючи цей відчай  готові разом з Марією Магдалиною повторити слова: "Узяли мого Господа, і я не знаю, де Його поклали"(Ів. 20, 13). Та, збудовані Христовою наукою, оживляємося  надією, що духовний тягар, покладений на плечі в час страстної седмиці, скоро мине і радість від світлого Христового Воскресіння огорне нас величною пеленою емоцій.

  " Де ви його поклали?" - у цьому відчайдушному запитанні Марії Магдалини - крик сьогоднішнього людського суспільства, що потерпає від беззаконня, від неспроможності протистояти несправедливості, жадібності, брехні і лицемірству. " А ми сподівались були, що це Той..."(Лк. 24, 21), що має визволити нас, часто кричить людський розум, що зустрічається з нахабством і насильством, цинізмом, який, прикриваючись голосними гаслами, плюндрує і так спустошену душу. І така скривджена  душа гучним окликом сьогодення промовляє :"Якщо Бог є, чому таке допускає." В цьому відчаї забуває,що Господь поставив людині мету - щоб осягнути вічне життя в Бозі, треба постійно воювати з силами пекла. Християнин сам має визначатися з пріоритетами життя в дусі Христових настанов, а не спокушатися на ідеї світу.  Бо інакше номінальний християнин перестає розуміти Христа, і, уповаючи на сильних світу цього, готовий йти за Варавою, а не за Ісусом.

  Христос воскрес! Цей переможний оклик, повний духовної радості, сьогодні приймає кожний християнин, відчуваючи себе найщасливішою людиною, причетною до цієї події. Ділиться нею з найближчими друзями, даруючи поцілунок миру і силою своєї молитви стверджує, що ніщо і ніхто цієї радості нездатен відняти. Найбільші випробовування і пережиття перенесені християнами є знаком відданої любові у відповідь на любов, що струменіє з хреста Христового.  Відкритий же гріб і світло з нього - від Воскреслого Ісуса -винагорода за цю любов. Приймімо цю винагороду, щоб збулися слова Богочоловіка:" Бо де скарб ваш, там буде і серце ваше"(Лк. 12,34).

  Христос воскрес! Це  свято торжественно і переможно крокує по землі. І хто відкрив своє серце,  постом і молитвою приготував його у храм для Господа, сповнюється цим торжеством, зрос- тає у відвазі, цінує свою приналежність до цього торжества і всеціло приймає Боже благословення, зігріваючись Божою ласкою і благодаттю. Саме їх нам сьогодні якнайбільше потрібно; коли загроза нападу  ворога на Батьківщину не згасає, коли матеріальна вбогість сягнула апогею і діти своєї землі так легко покидають рідну землю, шукаючи матеріального статку. Так варто сьогодні почути переможний оклик Воскреслого Господа: " Чого засумнівався маловіре, чому тікаєш від труднощів, а не борешся за справедливість і право на своїй Батьківщині? Коли ти зімною - досягнеш успіху як в майбутньому так і в сьогоденні. Будь певний у нашій близькості і памятай: "  Я переміг світ!" Такою певністю хай струменіє звернення - вітання нашим воїнам, що стоять в обороні батьківщини, щоб зростала їх ревність і любов до отчого краю, відповідальність і відвага за майбутнє України.

  Христос воскрес! А з цим привітом бажаю, щоб свято Христового Воскресіння залишило незгладний слід у серці кожної людини. Дай Боже й нам, на зразок Емауських апостолів, пережити зустріч з Воскреслим, щоб очі нашої душі завжди споглядали Спасителя, а серце палало від кожного слова почутого зі сторінок Св. Євангелії. Відвагою хай горить наше серце, коли несемо вістку про Воскреслого для світу. Хай вирозумілість і родиннна любов, злагода і душевний мир будуть запорукою міцної української сім'ї, а діти наші зростають у любові і пошані до рідного краю в мирі і достатку.

Христос воскрес! 

Воістину воскрес!       

Парох

 

Назад

Архів новин

25-01-2018 ВЕРТЕП 2018
08-01-2012 Вертеп
03-05-2011 TOTUS TUUS