"У кого чисті руки та щире серце, і хто не нахиляв на марноту своєї душі, і хто не присягав на оману, - хай носить він благословення від Господа, а праведність - від Бога спасіння свого"(Пс.23,4-5).

БАГАТІЙМО В ДУСІ

Час Великого Посту подарований дітям Божим для глибокого розважання над своїм життям, для переосвідомлення власних думок і побажань щодо майбутнього, над відношенням до суспільства, в якому їм також визначене місце. Час, в якому мусять розважити над силою своєї віри, якою будують взаємини з Всевишнім, а, відтак, пам'ятаючи, що без Бога не можуть нічого, щоб спробували через молитву осягнути поміч від Господа. Час, в якому виявляють свою любов до Нього через любов до ближнього, користуючись молитвою , постом і милостинею. Час, в якому актуальним є гасло - "Покайтеся", -щоб Божі діти себе пізнали у своїх немочах і гріхах, і, спізнавши власні недуги, поспішили назустріч Христу з щиросердечним розкаянням. Щоб мудро і корисно провести час Великого Посту, Христова Церква виставляє перед наші очі духовну Голготу, щоб, споглядаючи на Хрест і бачачи Розп'ятого Ісуса, ми - Його діти- могли постійно чути Божественні слова: "Прийдіть до Мене... - бо Я Господь Бог ваш, що держить свою дитину за правицю, й говорить до нього: Не бійся, - Я тобі допоможу"(пор. Іс. 41,13). І, озброєні таким словом, були завжди переможцями над гріхом. Щоб визначаючись з власним місцем як у спільноті так і в суспільстві, могли вгамувати свої постійні потреби і вимоги словами свого Учителя, що каже: " Син чоловічий прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати як викуп за багатьох"(Мт. 20, 28). Піст закінчився. Збудилося почуття очікування і приготування до Великоднього дня! Відбулась сповідь, до якої готовилися протягом посту і зустріч з Христом у Пресвятій Євхаристії. Та чи пережили ми цю зустріч з духовним трепетом і усвідомленням - "А чи гідні ми такої ласки?" Чи просто сповнили традиційну річ - бо треба висповідатися перед Пасхою? Відповідь на ці питання мусить бути првдивою і чесною, у згоді з власним сумлінням. Бо лише тоді можемо відчути і зрозуміти, що Христос у святому Причасті бажає зайняти місце у нашому серці. Хто з нас втішився цією ласкою Божою? Хто усвідомив, що це найбільший дар в житті людини - отримати право на прийняття Євхаристії, і, відтак, прагнути лише святості у щоденному житті? Це тільки та людина, котра не боїться терпінь чи випробовувань, а з гідністю і витривалістю, опираючись на віру іде вперед. З великою відповідалоністю вона ставиться до Христових слів: "Царство Боже силою береться"(Мт. 11,12). Щоб не спасувати перед труднощами до яких нас заохочує Христос, тут же попереджає, що Він з нами по всі дні аж до кінця віку, та готовий нам допомогати в тому випадку, коли бачить наші старання, нашу переміну до кращого. Саме визнання себе грішником і каяття за вчинене, не є достатнім для одержання Божого благословення, лише дія, в якій Господь бачить сповнення нашої обіцянки - поправлюся. Повертаючись зі сповіді з дарунком прощення, мусимо принести додому радість і спокій, бо викинули з серця роздратування і нетерпимість, злослів'я і неповагу до ближніх. Першими, хто має відчути нашу переміну - наші рідні, - дружина, чи чоловік, батьки чи діти. Вони стануть тими, що забажають цього скарбу, який ми принесли з храму після сповіді - Самого Ісуса Христа у своєму серці. Лагідність і смиренність, терпеливість і бажання завжди бути бажаними для оточення - це знаки Його присутності з вами.З Ісусом у свій дім несемо істину: - людина має бути скромною, бо це її природна риса; прадивою, бо уста брехливі - огида Господу, бо зло з язика - злочинство і переступ, зрада і прокляття. Бог хоче бачити людину щирою і мсилосердною, чесною і вірною в сімейному житті, бо Він бридиться лихими людськими думками, душогубами, розпусниками і злодіями, неправдивими людськими свідченнями, вигадками і богозневагою (пор. Мт. 15,19). Бажає бачити людину вдячною за увагу до себе, і відповідальною за тих хто потребує уваги... Ви прийшли додому з правом благословляти своїх найближчих, та й кожному, кому бажаєте змінитися на краще. Ви принесли додому Христову пораду: "Пильнуйте і моліться. щоб не впасти в спокусу...(Мт. 26,41); будьте милосердні і чисті серцем(Мт. 5,8) і нагорода нас чекає на небесах...

Ось ці піднесені руки на хресті, руки нашого Спасителя Бога Ісуса Христа, що готовий обійняти весь людський рід на землі, не силою, а сердечним проханням - звертається до нас і каже: " Віруйте в Бога, і в Мене віруйте... Коли ж у Мені ви перебувати будете, а слова Мої позостануться в вас, то просіть, чого хочете, - і станеться вам"(Ів. 15,7). Дай Боже у великій радості зустріти нам Світле Христове Воскресіння... Парох