"Воскрес Ісус із гробу, як і провістив,

 подав нам життя вічне  і велику милість" -

Стихира утрені.

  В час суспільних щоденних потрясінь,  різного роду воєнних конфліктів і війни на нашій Українській землі, в час лібералізації і ширення узаконення гріха в суспільному житті, в час духовного спустошення і релігійного плюралізму людська душа прагне світла, істини і захисту  від загрози оточуючого зла.  І цей оклик -" Воскрес Христос із гробу..."  звучить для кожної душі, як винагорода спраглому чистоти, як запорука надії на майбутнє, на життя вічне  у Бозі.   І щасливими є ті люди, які цією вісткою тішаться, як найбільшим скарбом, віддаються Божому милосердю і сповнюються правдивою радістю  у Воскреслому Ісусі Христі, Який є дорогою до Отчого дому.

  "Радійте!...Не лякайтесь! Ідіть повідомте братів моїх..."(Мт.28,9-10) - ця звістка Спасителя  понад дві тисячі років луною котиться світом до спраглих людських сердець, будить у них почуття вдячності і розуміння Божого Слова:" Так Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне"(Ів. 3,16). В рік Божого милосердя найвідчутнішим моментом цієї милості для християнина є споглядання і відчуття слави Богочоловіка у Його воскресінні. І щоб це відчуття перейшло нашим розумом і серцем, прислухаймося до св. Апостола Павла , який бажає нам серцем прийняли цю тайну, а не спокушалися на маловірство багатьох, що кажуть - як це могло статися? Відчути силу Божого милосердя і відчитати його у Христовій жертві і воскресінні може лише той, хто відкритий на слова апостола і про християнську надію свідчить своїми ділами. "Любіть один одного братньою любов'ю. В ревності не будьте ліниві, духом горіть, Господеві служіть... Благословляйте тих, що вас гонять; благословляйте, не проклинайте. Радуйтеся з тими, що радуються; плачте з тими, що плачуть. Між собою будьте однієї думки, не величайтеся, але наслідуйте слухняних... Не платіть нікому злом за зло, дбайте про добре перед усіма людьми..." (Рим. 12, 10-17) - і відчуття Христового Воскресіння торкнеться вашого духа, кожної клітини вашого тіла.

      Бажаю Вам  завжди ходити дорогами Господа, щоб  Він міг мешкати у вашому серці. Ваша любов і радість, доброта і милосердя, здержаність і лагідність хай скріплять Вас у певності - у Христовому воскресінні воскресіння кожної людини, що наслідує Ісуса.

     Хай  кожний з нас почувається воскреслим з Христом, а, відтак,  думки хай сягають висот, де Христос сидить по правиці Отця.  Будьте гідні називатися Божими вибранцями, святими і улюбленими, носіями щирого милосердя, покори і довготерпеливості. Дорожіть Словом Христовим, щоб перебувало у вашому серці  і ним навчайтеся поміркованості і чистоти, даруючи це слово ближньому будьте ласкавими і певними у пропагованій істині без найменшого сумніву і страху.

     Кожному з нас бажаю пережити таку радість, яку пережила Марія Магдалина, від зустрічі з Воскреслим Ісусом. Разом з нею закличмо - "Учителю мій!" З Тобою нам не страшні ніякі тягарі.

                Христос Воскрес!                                                                          о. Я. Чухній