06-01-2014
Бог Предвічний народився...
В ті часи, коли людство потерпало від страшної недуги беззаконня, коли темінь гріха остаточно полонила безбожним сном людину, надію на зміни її в житті надавали слова пророка Ісаї: "Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім'я Йому: Дивний порадник, Бог сильний, Отець вічності, Князь миру..." (Іс.9,5) - ось слова призадуми, які обертаються у слова надії, коли читаємо далі слова пророка : "І світло місяця буде, як світло сонця,а світло сонця буде всемеро ясніше, - як світло сімох днів - того дня. Коли Господь перев'яже рани свого народу та вигоїть синці йому завдані"(Іс. 30,26). Слова Святого Письма, якими Бог при відкриває завісу втаємничення спасіння людського роду, слова, які визначають місце Богочоловіка у цій місії.
"Я прийшов, щоб людина повернула до життя вічного і осягнула вічне буття в Бозі" - так образно можна визначити місце народженого Богомладенця в історії людської цивілізації. Людині, заангажованій до постійного науково-технічного прогресу, до самовдосконалення і самопізнання, вкрай важливо мати відкриті горизонти майбутнього. І коли вона, у вирі власного життя, свою волю підпорядковує волі Господній і коли воля людини співзвучна з Божественним Провидінням, то така людина відкрита на сприйняття Господа нашого Ісуса Христа. Власне Ісус Христос - Син Божий, що вказав людині дорогу словами: " Я - Дорога, Правда і Життя... і ніхто не приходить до Отця , тільки Мною" - сьогодні спішить назустріч з людиною за для Божої любові, Сам стає людиною досконалою, без тіні фальші, повною смирення і терпеливості, як Посередник між Всемогутнім Богом і Його архітвором. Як мудрий садівник, Він вимолює людині право на позитивні переміни у людському житті і, як Учитель, вчить і заохочує людину до плодів покаяння, плодів життя гідних Божої уваги.
За словами Святішого Отця Франциска, ми - подорожні, що подорожуємо до Небесної Вітчизни, де нас чекають, де нам приготовлене місце Богочоловіком Ісусом Христом. Добровільно, на поклик Бога, як Авраам, ми рушили до Обітованої Землі - до Царства Божого. Щасливим почувається той подорожній, якого хтось супроводжує, підтримує і впевнює, просвічує і є дороговказом. Нашим дороговказом сьогодні є Богомладенець - Дитятко Ісус, Котрий, як Вседержитель узалежнив Себе від материнських людських рук, Свою всемогутність вмістив в людське тіло і поклався до ясел в стаєнці, лише б ми пізнали горизонти свого сходження і в Його прикладі земного життя відчитали дорогу цього сходження.
" Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу: Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Спаситель" (Лк. 2,10) - у відповідь на страх від Господньої слави, що огорнув серця пастухів - залунали слова Ангела. І вони радо поспішили Богодитятку назустріч.
Повні духовного трепету і піднесення, поспішімо через тисячоліття разом з пастушками до Віфлеєму, і увійдімо до вбогої печери і відчуймо невимовну силу Божої благодаті, що струменіє з ясел куди покладено Богомладенця Ісуса. Входьмо без спокусливої думки - А чи Христос - справжній Бог?, - а чи може хтось народитися з Діви? - лише з глибоким довір'ям, що Творець - Володар законів природи Свого Єдинородного Сина Ісуса Христа, Безтілесного і Незбагненного, Повноту Святості і Досконалості одіває в людську природу, щоб відродити надію і запевнити людину, що він її чекає у Своєму домі - Царстві Божому. З цих Віфлеємських ясел сьогодні лунає оклик - прийдіть до Мене...
На зразок Пресвятої Діви Марії, скажімо Ісусові: "Так, я Словом Твоїм себе оживляю, я - Твій, Господи. Сьогодні серце моє - ясла для Тебе, і коли мені добре, і коли бажаєш, щоб з Тобою двигати хрести сьогодення. Хай світлом Твоєї Премудрості наповниться моє серце і розхмариться моя душа від жахів сьогодення, усміхнене обличчя хай буде знаком духовної радості".
Хай віра нашого серця виразиться відвагою в обороні правди і справедливості. Хай любов наша не омине потребуючого і знедоленого. Хай кожна християнська душа торжествує.
Христос рождається!
Парох Я.Чухній.