В неділю після урочистості Богоявлення Церква латиського обряду святкує свято Господнього Хрищення. Вже стало традицією, що в цей день Святіший Отець Венедикт XVI очолює Службу Божу у всесвітньовідомій Сикстинській каплиці у Ватикані, де у випадку вакантності папського престолу збираються кардинали на конклав для обрання нового Наступника святого Петра. Під час цього богослуження Вселенський Архиєрей уділяє Святу Тайну Хрищення дітям ватиканських працівників. То ж і цього року 9 січня 2011 р. у каплиці, розмальованій фресками Мікеланджело, яку відвідують мільйони туристів, знову лунав літургічний спів, а 21-не немовля, народжене в родинах тих, хто допомагає Святішому Отцеві та його найближчим співробітникам, було приєднане до Христової Церкви.

Свою проповідь Святіший Отець розпочав словами привітання для рідних та хрищених батьків і матерів немовлят, яких він після проповіді охристив. Коментуючи розповідь святого євангелиста Матея про Ісусове Хрищення, Папа зазначив, що хоч те, що чинив Іван Христитель, ми називаємо хрищенням, однак, воно не мало того сакраментального значення, яке має Свята Тайна в теперішній Церкві, а було, радше, покаянним вчинком, вираженням покори перед Богом. І саме тому, побачивши серед натовпу Христа, який чекав хрищення, Іван здивувався та спротивився, адже впізнав у Ньому Того, Який без гріха. Однак, Ісус закликав його не противитися і виконати те, що належиться, показуючи цим, за словами Святішого Отця, що Він прийшов, аби сповнити волю Того, хто Його послав.

«Цей жест, – мовив Венедикт XVI, – об’являє, насамперед, ким є Ісус: Він – Божий Син, правдивий Бог, як і Отець; Він той, Який “знизився”, щоб стати одним із нас, Той, Який став людиною та погодився упокоритися аж до смерті на хресті». Ісус став у чергу разом з грішниками, дозволяє, щоб його трактовано як грішника, «щоб узяти на Свої плечі тягар провини всього людства». Оскільки цей акт упокорення є виконанням задуму Пресвятої Тройці, то на Йордані чути голос Отця та у вигляді голуба появляється Святий Дух.

«Дорогі батьки, – вів далі Святіший Отець, – Хрищення, яке ви сьогодні просите для своїх дітей, включає їх у цей обмін взаємною любов’ю, що існує в Бозі між Отцем, Сином і Святим Духом; через жест, який я тепер довершу, на них виллється Божа любов, сповняючи їх Своїми дарами. Через обмивання водою ваші діти включаться у саме ж таки життя Ісуса, Який помер на хресті, щоб звільнити нас від гріха та, воскреснувши, переміг смерть». Папа зазначив, що даючи нам дар віри, Господь подарував нам найціннішу в житті річ, тобто найсправжнішу і найкращу ціль, задля якої варто жити. «Тепер ви, дорогі батьки та хрищені батьки, – сказав Венедикт XVI, – просите в Церкви прийняти до свого лона цих дітей, дати їм Хрищення; цей запит ви робите з огляду на дар віри, який ви самі, свого часу, отримали… таким чином, ваші діти стають цінним даром Господа, Який застеріг для себе їхні серця, щоб могти наповнити їх Своєю любов’ю».

У Хрищенні діти отримують також незатерту духовну печать, яка назавжди позначає їхню приналежність до Господа та вчиняє їх живими членами Його Містичного Тіла – Церкви. «Набуваючи членства у Божому Народі, ці діти ступають сьогодні на шлях святості та уподібнення до Ісуса». Однак, пригадав Папа, хоч Церква, зважаючи на велич цього дару, дбає про те, щоб людина могла його якнайшвидше отримати та уділяє Хрищення новонародженим, потім є потрібним вільне та усвідомлене прийняття цього життя віри й любові, а тому потрібно подбати про те, щоб діти, отримавши дари Хрищення, були виховані у вірі, згідно з мудрістю Святого Письма та навчанням Церкви, щоб отриманий паросток віри зростав до повної християнської зрілості.

«Дорогі батьки, – сказав на завершення Венедикт XVI, – разом з вами дякую Господеві за дар Хрищення для оцих ваших дітей; підносячи нашу молитву за них, благаймо щедрих дарів Святого Духа, Який сьогодні освячує їх за образом Христа священика, царя та пророка. Ввіряючи їх материнському заступництву Пресвятої Діви Марії, просімо для них здоров’я, щоб вони могли зростати та дозрівати у вірі, та приносити своїм життям плоди святості та любові».

http://www.radiovaticana.org/ucr/Articolo.asp?c=452827