Вих. ЛВ 18/914

Душпастирське послання Митрополита і Архиєпископа Львівського Високопреосвященного  Ігоря Возьняка про важливість нової Євангелізації у Львівській  Митрополії

Всесвітлим та Всечесним отцям,
Високопреподобним і Преподобним отцям, ченцям та черницям,
дорогим та достойним мирянам Львівської Архиєпархії,

«Нехай зійде Дух Твій і оновить землю!»

Слава Ісусу Христу, любі брати і сестри!

Христова Церква від часів земного життя Ісуса Христа і до сьогодні є видимим знаком реальної Божої присутності у світі. Наша Греко-Католицька Церква,в єдності з усією Вселенською Церквою, сьогодні продовжує виконувати цю місію через проголошення Доброї Новини, якою є сам Ісус Христос, «Який учора й сьогодні – Той самий навіки» (Євр. 13,8). І ми, як Церква, відповідаємо на Його заклик: «Ідіть же по всьому світу та проповідуйте Євангелію всякому створінню». (Мк 16,15). У Катехизмі Католицької Церкви читаємо про необхідність євангелізації: «Літургія не вичерпує всієї діяльності Церкви. Її повинна випереджувати євангелізація, віра і навернення; тоді вона може принести свої плоди для життя вірних; Нове Життя, згідно з Духом, залучення до місії Церквиі служіння для її єдності» (ККЦ 1072).

У святі Зіслання Святого Духа бачимо апостолів, які виходять на свою першу євангелізаційну проповідь – проголошувати Христа Воскреслого. Наслідуючи їх, Церква від початків свого існування здійснювала євангелізацію. Можемо сказати, що євангелізація – це ділянка звичайного душпастирського служіння. Ще сто років тому українське суспільство, на загал, було християнським. Нашим вірним для повноцінного християнського життя вистачало взяти участь у недільній і святковій Божественній Літургії. Випадки атеїзму були рідкісними. Все суспільство: родина, школа, громада у переважній більшості були християнськими і, перебуваючив такому християнському середовищі людина отримувала християнський світогляді виховання. Сьогодні, на жаль, наше суспільство перестало бути суцільно християнським, більшість людей у нашому суспільстві є або невіруючими людьми, або не практикуючими християнами. Особливо, занепад віри сьогодні спостерігається серед нашої української молоді. Християн, дійсно практикуючих християнську віру, є малий відсоток. А Церква, як добра Мати, турбується про долю своїх дітей, побачила, що сьогодні потрібна нова модель душпастирства. Душпастирство, яке базується на моделі парафії, повинно стати місійним. Модель парафії, яка обслуговує лише тих людей, які звертаються з різними духовними і релігійними потребами, стає щораз менше. Бо до парафії приходить дуже малий відсоток людей. А як бути з тими іншими, які не приходять і яких здебільшого формують різні суспільні нехристиянські середовища? Вони також діти Божі і потребують спасіння.

Сьогодні Христова Церква бачить потребу, щоб наші парафії ставали насправді місійними, тобто, шукали тих, які з різних причин не пізнали ще Ісуса Христа, або заблукали, зійшовши на манівці. Їх необхідно шукатиу навчальних закладах, у війську, місцях праці, лікарнях, там, де перебувають люди, які не відвідують храм і не знають Христа воскреслого. Тому наша Церква започаткувала стратегію відновлення Церкви, яка називається «Жива парафія – місце зустрічі з Христом». Сьогодні душпастирство потребує оживлення.

Святий Отець Йоан Павло ІІ наголошував на потребі нової євангелізації: «Історичний момент, який ми переживаємо сьогодні, як і більшість народів, здіймає потужній заклик до «нової євангелізації», тобто до проголошування Євангелії завжди нової, такої, що завжди приносить новину; до євангелізації, яка повинна проводитися «з новим завзяттям, новими методами та із застосуванням нових засобів вираження» (Енцикліка Veritatis splendor, 106). Святий Отець заохочує шукати, нові способи, які б сьогодні представляли доктрину євангелія у живий, привабливий, зрозумілий для людей, спосіб і розпалювали серця вірою, діяльною у любові.

Христова Церква здійснювала євангелізацію завжди, але сьогодні Учительський уряд Церкви наголошує на потребу нової євангелізації. Особливість «нової євангелізації» полягає у методах. А новизна методу нової євангелізації полягає на поверненні до проповідування апостольської керигми та активній участі миряну новій євангелізації. Кожен мирянин, силою Таїнств Хрищення і Миропомазання, повинен брати активну участь у проголошенні Доброї Новини – словом чи вчинком милосердя, свідченням віри в Ісуса Христа чи активною життєвою позицією, побудованою на християнських цінностях. Новими є методи євангелізації, але зміст залишається той самий – проголошення Ісуса Христа померлого, воскреслого, прославленого як єдиного Спасителя, Господа і Месії (пор. Енцикліка Redemmptoris Missio, 44 ).

Тому, святкуючи цей великий празник П’ятидесятниці,  просімо Святого Духа розпалити ще більше віру і зробити нас здатними ділитися даром віри з ближніми так, як Він це колись вчинив із апостолами у день П’ятидесятниці. Просімо, щоб Святий Дух дав нам нове серце і обновив наш дух (пор. Єз 36,26 ). Тобто, зробив наше серце здатним любити Бога і ближніх, відкрив вуха на слухання Його Слова, дав нам силу боротися з гріхом і завжди вибирати правду Божу. Просімо сьогодні, щоб Святий Дух Утішитель, наповнив нас глибоким миром і радістю, чого світ не може дати, щоб утвердив нас в усякій правді, що в Христі Ісусі. Молімося також до пресвятої Богородиці, яка є повна благодаті Святого Духа, щоб своєю Материнською опікою захищала нас у змаганнях за поширення Божого Царства на нашій рідній українській землі. Бо там, де Вона приходить, гине всяка ворожа сила і гріх.

У Книзі Діянь апостолів читаємо: «та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі і в усій Юдеї та в Самарії» (Ді 1,8). Бо кожен, хто досвідчив зустрічі з Ісусом, вже більше не зможе мовчати про Нього, запрагне більше пізнавати Бога, захоче змінити своє життя на краще, буде мати відвагу ділитися з іншими тим, що пережив. А це і означає відповісти на запрошення Ісуса – стати Його свідками! Виникає запитання: хто є покликаний до того, щоб євангелізувати, тобто ділитися своє вірою? Відповідь проста: кожен із нас! Чому? Тому що кожен із нас покликаний до цього силою Таїнства Хрещенняі Миропомазання. Бо в саме в Таїнстві Хрещення ми отримали благодать Святого Духа, щоб «зі сміливістю, без страху, і не стидно сповідувати перед усіма Ім’я Христа Бога нашого» (молитва із Чину Миропомазання). Сьогодні, просімо Святого Духа, щоб допоміг нам зростати у цій благодаті.

Отож, якщо ми, брати чи сестри, досвідчили Любов Божу у своєму житті, пережив особисту зустріч з Воскреслим Ісусом, то ми запрошені, щоб говорити про це іншим і свідчити Його своїм життям. А може ми шукаємо зустрічі з Воскреслим Ісусом, потребуємо почути Добру Новину або ж оживити свою віру?

Бажаючи допомогти в цих пошуках, у нашій Архиєпархії діють різноманітні Школи та Рухи нової Євангелізації, а також, спільноти Віднови у Святому Дусі. Їхнім завданням є допомогти вірним пережити особисту зустріч з Ісусом, зростати духовно через особисту молитву, читання Слова Божого і життя Таїнствами, теж, вчитися брати активну участь в житті та служінні Церкви. До нових євангелізаційних дійсностей, які з благословення єрархії діють у нашій Архиєпархії, належать: Школа св. ап. Андрія, Школа Християнського Життя і євангелізації (Школа Марії), Рух «Світло життя» – Домашня церква, Неокатехуменальна Дорога, курс Руах та Інститут християнського лідерства. Кожен мирянин та богопосвячена особа має можливість відвідувати запропоновані ними програми, зростаючи у вірі та Божій благодаті.

У празник Зіслання Святого Духа, а також, на завершення Декади місійності, бажаю всім бути носіями Святого Духа  і не боятися свідчити Христа своїм життям!

ІГОР
Архиєпископ і Митрополит Львівський

Дано у Львові
при Архикатедральному соборі св. Юра
Дня 25 травня 2018 року