Вих. ЛВ 13/447
Великоднє послання Митрополита Львівського
Всесвітлішим та Всечеснішим отцям,
Високопреподобним і Преподобним отцям, ченцям та черницям,
Дорогим та достойним мирянам Львівської Архиєпархії
Мир усім Вам у Господі та Боже благословення
Земний шлях Ісуса Христа закінчився, але його спасенна місія продовжує жити в конкретних людських душах. Він помер на хресті, але воскрес із гробу, що його пильно стерегла підібрана первосвящениками та фарисеями сторожа (пор. Мт 27,65-66). Господь своєю смертю переміг диявольську смертельну темноту гріха. Страшенно змучений, скатований, дощенту обезсилений Христос швидко віддав духа в руки Небесного Отця, коли його прибитого підняли вгору на хресті (пор. Лк 23,46).
Йосиф Ариматейський сміливо прибув до Пилата, просячи дозволу похоронити пресвяте тіло Ісуса. Купив полотно, обгорнув мертве тіло і без жодних похоронних процесій поклав його у висіченому в скелі гробі та закрив, прикотивши великий тяжкий камінь. Свідками цього простого похоронного процесу була мала групка осіб, зокрема, Марія Магдалина та Марія, мати Йосифа. Це було, по їхньому міркуванні, тимчасове поховання. Бо після суботи Марія Магдалина, Марія мати Якова та Соломія, з купленими пахощами раннього ранку приближалися до гробу, щоб побачити тіло Господа й намастити його. Даремно журилися важким каменем, що закривав гріб Ісуса. Чомусь не думали про сторожу та печаті? Єдиний камінь був для них великою перешкодою. Незабаром ці жінки стали свідками неймовірного дива – камінь відкочений, печаті збережені, сторожа відсутня, бо втекла. «На це бо Христос умер і воскрес, щоб і над мертвими, і над живими панувати» (Рм 14,9).
Жодна людська сила та безпека не допомогла?! Син Божий, Ісус Христос, воскрес із мертвих! Душа його ввійшла у тіло, оживила його й забрала із гробу. Сторожа заніміла з побаченого дива. Не спромоглася нічим перешкодити воскресінню та поверненню до життя Ісуса, усе залишили, побігли у місто, щоб сповістити беззаперечну правду первосвященикам та старшині юдейській; а ті – давши воякам-сторожам гроші, порадили говорити проти самих себе, що тіло вночі викрали? Що це була за військова сторожа, яка дозволила б украсти тіло? Хто викрадає мертву та ще й голу людину? Таких охоронців чекала смерть. Яка спритна диявольська видумка? Це – брехня, що не бажає погодитися із правдою, доконаного факту воскресіння Господнього? А тим часом, Христос воскрес та являвся різним особам, своїм апостолам та учням!
Воскресіння Христове – незаперечна правда, яка служить великим підтвердженням про воскресіння тіл усього людського роду. Це – тріумф, сила, перемога, істина, що засвідчує відповідальність за наше теперішнє й майбутнє вічне життя! «Уповай на Господа й чини добро, щоб жити на землі й безпечним бути» (Пс 37,3). Духовне добро допоможе нам присвоїти прощення, духовні дари, спасення, любов до нашого Спасителя та вічне щасливе життя з ним. Відкиньмо темряву, а одягнімося у Христове світло! Проженімо гріх, а приймімо осяяні дари Христа! Погорджуймо тимчасовою смертю тіла, дозволяючи огорнути себе теплом Христового воскресіння! Хай воскресіння Господнє і його любов запалюють нас до щирого служіння Небесному Отцеві, як єдиної мети нашого життя! Покиньмо сьогодні – дружбу із гріхом, хай єдиним нашим другом та приятелем буде Ісус Христос та усе, що у ньому! Господи Ісусе Христе, змилуйся над нами.
Хай світло Господнього воскресіння своїм чистим та життєдайним промінням загляне у кожне людське серце! Воскреслий Сину Божий, дай нам мужності крокувати правдою в житті, проголошувати та боронити її, навіть, коштом повиснути на хресті, бо за тим слідує життя у вічному щасливому воскресінні! Боже наш, огорни своєю любов’ю, та воскресінням усіх людей: немовлят і дорослих, дітей і старших, хворих та немічних, сильних і здорових, у в’язницях та лікарнях, в подорожах і забутих, безсильних і володарів світу, приверни усіх до себе і спаси! Сердечно усіх вітаю й бажаю радості від світлого свята воскресіння Христового! Христос воскрес! Воістину воскрес!
Христос воскрес! Воістину воскрес!
Благословення Господнє на Вас!
+ ІГОР
Митрополит Львівський УГКЦ