Соборність держави віддзеркалює соборність душі українського народу – культурну, цівілізаційну та духовну єдність спадкоємців давньоруської Київської держави. Ця єдність, що була преображена та утверджена 1025 років тому Хрещенням рівноапостольного князя Володимира, надала духовному началу українського народу виразно європейську ідентичність.

Ця самобутність була висловлена в духовному подвигові перших давньоруських мучеників Бориса і Гліба, які ціною власного життя запечатали християнське відречення від насильства, вчиненого їхнім братом, і цим сказали святе «ні» насильству як способу державотворення.

Європейська ідентичність народу проявилася в повазі до інших народів, релігій та культур, перехрестям яких став древній Київ – мати городів руських. Київ, як «місто миру Христового», є духовним осердям цього давнього народу, який протягом століть умів мирно співіснувати з людьми різних національностей, що століттями жили тут у злагоді.

 Соборність сучасної незалежної України – це соборність її суспільства, здатність пошанувати гідність кожної людини, яка живе сьогодні в нашій державі. Молимося, щоб ниніщнє свято Соборності відкрило дороги до єднання, діалогу та порозуміння між владою і народом, різними політичними силами та громадськими організаціями.

Соборність у релігійному житті України – це ісповідування єдиного Бога і даного Ним морального закону. Лише Його закон є соборним фундаментом усякої законності в нашій державі. Сотворивши людину вільною особою на свій образ і подобу, сам Творець наділив її невід’ємними та універсальними правами і свободами, що їх ніхто не має права відібрати чи заперечити. Державні закони повинні їх поважати та служити їх здійсненню.

Богом дарована народові соборність повинна піднести нас понад тим, що сьогодні може ділити наше суспільство. Нехай святкування Соборності допоможе нам оновити віковічне прагнення до єдності України в ім’я новітнього прояву єдиного начала народного буття – культурної, цивілізаційної та духовної єдності українців як європейського народу.

Цьогорічне свято Соборності України затьмарене протистоянням та ескалацією насильства в столиці нашої держави – Києві. Ми з тривогою спостерігаємо, як тривалі мирні протести, не почуті владою, виливаються у хвилі насильства та кровопролиття.

В ім’я збереження соборної України, в ім’я її майбутнього закликаю владу прислухатися до вимог свого народу, перестати говорити з ним мовою сили та використання репресивних механізмів!

Звертаюся до представників громадянського суспільства та всіх політичних діячів відмовитися від насильства та повернутися на шлях мирного спротиву. Не дозвольмо, щоб емоції, навіть оправдані, затьмарили наш світлий розум і позбавили нас самої можливості вступити в діалог!

Звертаюся до нашого єпископату і духовенства особливо чувати над душами повіреного вам стада. Промовляймо до сердець та умів наших вірних Євангелієм Христового миру! Господь сказав нам: «Мир залишаю вам, мій мир даю вам; не так, як світ дає, даю вам його. Хай не тривожиться серце ваше, і не страхається!» (Iв. 14, 27). Про це нам нагадує сьогодні апостол Павло, наказуючи: «Проповідуй слово, наполягай вчасно і невчасно, картай, погрожуй, напоумляй із усією терпеливістю та наукою» (ІІ Тим. 4, 2).

У цей день і в цю історичну мить нехай невпинно лунає в усіх наших храмах, чернечих спільнотах та християнських родинах молитва за мир і Боже благословення для нашого народу! Нехай свято Соборності перетвориться на свято Соборної молитви за Україну!

«Нехай же Бог надії сповнить вас усякою радістю та миром у вірі, щоб ви збагатились у надії силою Духа Святого!» (Рим. 15, 13).

 

Благословення Господнє на вас!

† СВЯТОСЛАВ